НА ЯКІ ТРИ СТАДІЇ ПОДІЛЯЮТЬ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ

Національне відродження слов'янських народів, що припало на XIX-XX століття, поділяють на три стадії.

Перша стадія характеризувалася зростанням самосвідомості та формуванням національної ідеї. Слов'янські інтелектуали почали збирати і досліджувати фольклор, мову та історію своїх народів. З'явилися перші національні організації та публікації. Прикладами таких організацій є Кирило-Мефодіївське братство в Україні чи Матиця Словацька в Словаччині.

Друга стадія характеризувалася виникненням національних рухів і боротьбою за політичну самостійність. У слов'янських країнах відбулися повстання та революції, спрямовані на скидання іноземного панування. Так, наприклад, у 1830-1831 роках в Польщі відбулося Листопадове повстання, а в 1848 році в Чехії та Румунії — революції. Деякі слов'янські народи, такі як болгари та серби, змогли відновити свою незалежність.

Третя стадія національного відродження характеризувалася побудовою національних держав і розвитком культури. У слов'янських країнах почали з'являтися перші конституції, парламенти та національні театри. Розвивалися освіта та наука, з'явилася велика кількість творів мистецтва та літератури. Національні держави слов'ян створювалися шляхом об'єднання розрізнених земель і боротьби за національне визволення. Наприклад, Італія об'єдналася в 1861 році, а Німеччина — в 1871 році.

Національне відродження слов'янських народів було складним і тривалим процесом, який призвів до формування національної самосвідомості, утворення національних держав і розвитку національної культури.

Національне відродження слов'янських народів стало можливим завдяки низці чинників, серед яких можна назвати:

• Розвиток капіталістичних відносин та зростання національної буржуазії, що зацікавлена в політичному та економічному розвитку своїх країн.
• Розповсюдження ідей романтизму, що підкреслювали значення національних почуттів та традицій.
• Активність інтелігенції, яка взяла на себе роль носіїв національних ідей та лідерів національних рухів.
• Послаблення і криза імперій, що панували над слов'янськими народами, та зростання міжнаціональних суперечностей.

Національне відродження слов'янських народів мало велике значення для історії Європи. Воно призвело до утворення нових незалежних держав, посилило демократичні рухи та сприяло культурному розквіту в слов'янських країнах.

Національне відродження слов’янських народів: три стадії

Під національним відродженням слов'янських народів розуміють процес їхнього культурного, історичного та політичного розквіту, який відбувався протягом ХІХ-ХХ ст. Цей процес мав три основні стадії:

Перша стадія (кінець XVIII — перша половина XIX ст.)

Ця стадія характеризувалася зростанням самосвідомості слов'янських народів, усвідомленням їхньої історичної та культурної єдності. В цей період виникають перші національні рухи та формується слов'янофільство як течія, яка обстоювала ідею про спільний шлях розвитку слов'янських народів. Значну роль у цьому зіграли видатні діячі слов'янства, такі як:

• Юрій Венелін, Михайло Погодін, Олександр Гілфердінг (росія)
• Ян Коллар, Людевіт Штур, Йосип Юрай Штефаник (Словаччина)
• Франтішек Палацький, Карел Гавлічек-Боровський (Чехія)
• Хробатий, Людевит Гай (Хорватія)
• Адам Міцкевич, Юліуш Словацький, Ципріан Каміль Норвід (Польща)

Друга стадія (середина XIX — кінець XIX ст.)

Друга стадія національного відродження слов'янських народів супроводжувалася інтенсивним розвитком національних культур, літератури, мистецтва та освіти. Виникли численні національні товариства, університети та науково-просвітницькі організації. У цей період сформувалися національні політичні програми та розпочався процес визвольної боротьби слов'янських народів проти іноземного гніту. Видатними діячами цієї стадії були:

• Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Грушевський (Україна)
• Вацлав Гавлик, Йозеф Добровський (Чехія)
• Ян Амор Коменський (Словаччина)
• Алекса Шантіч, Іво Андрич, Блажо Шкер (Боснія і Герцеговина)
• Мілан Ракич, Йован Йовановіч Змай, Светозар Маркович (Сербія)

Третя стадія (кінець XIX — середина XX ст.)

Третя стадія національного відродження слов'янських народів характеризувалася як розквітом національної культури та освіти, так і посиленням національного самовизначення. У цей період утворилися незалежні слов'янські держави, такі як Чехословаччина, Польща та Югославія. Слов'янські народи зіграли активну роль у Першій та Другій світових війнах, борючись за свої незалежність та самовизначення. В цей період творили:

• Ярослав Гашек, Карел Чапек, Божена Нємцова (Чехія)
• Людовіт Штур, Ян Коллар, Йозеф Мілослав Гурбан-Ваянський (Словаччина)
• Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка (Україна)
• Микола Гоголь, Михайло Лермонтов, Іван Тургенєв (росія)
• Станіслав Лем, Вітольд Ґомбрович, Юліан Тувім (Польща)

Думки експертів

Ольга Петренко, докторка історичних наук

На які три стадії поділяють національне відродження слов'янських народів?

Національне відродження слов'янських народів – складний і багатогранний процес, який тривав протягом тривалого часу. Його можна поділити на три основні стадії:

Перша стадія (кінець XVIII – середина XIX століть)

Ця стадія характеризується зародженням національної свідомості та формуванням національних культур. Слов'янські народи почали усвідомлювати свою культурну та історичну спільність, а також прагнули до національної незалежності. Важливими подіями першого етапу стали діяльність просвітників (Юрій Крижанич, Йоган Гердер, Ян Коллар), поява перших національних часописів і видавництв, розквіт культурного життя та формування слов'янської міфології.

Друга стадія (середина XIX – початок XX століть)

Друга стадія характеризується розвитком національно-визвольних рухів і боротьбою за самовизначення. Слов'янські народи прагнули відновити свою державність і позбавитися від чужоземного панування. Цей етап ознаменувався такими подіями, як Повстання декабристів у росії, Пражське повстання 1848 року в Чехії, Липнева революція 1830 року у Франції, яка спровокувала національні рухи по всій Європі.

Третя стадія (початок XX – початок XXI століть)

Третя стадія характеризується формуванням незалежних слов'янських держав і розвитком національних культур. Слов'янські народи досягли поставлених цілей і здобули національну незалежність, але перед ними постали нові виклики – економічний розвиток, соціальна стабільність і міжнародне співробітництво. У цей період відбувається становлення нових слов'янських літературних мов, розквіт національних мистецтва та музики, а також формування слов'янської ідентичності.

Національне відродження слов'янських народів стало важливим етапом в їх історії, який дозволив їм здобути незалежність і розвинути власні культури. Воно мало довготривалий та багатосторонній вплив на сучасне життя слов'янських країн.

Відповіді на питання

Питання 1: На які три стадії поділяють національне відродження слов'янських народів?

Відповідь: Національне відродження слов'янських народів традиційно поділяють на три стадії:

• Перша стадія (XVI-XVII ст.): Культурне відродження
• Друга стадія (XVIII-XIX ст.): Національне пробудження
• Третя стадія (XIX-XX ст.): Національне визволення

Питання 2: Які основні риси культурного відродження у слов'янських народів?

Відповідь: Перша стадія національного відродження була відзначена розквітом культури та науки серед слов'янських народів. Письменники, мислителі та художники відродили інтерес до своєї історичної спадщини та народної культури. З'явилися численні літературні твори, які прославляли славне минуле слов'янських народів та закладали основи для розвитку національної самосвідомості.

Питання 3: У чому полягала суть національного пробудження?

Відповідь: Друга стадія національного відродження характеризувалася зростанням національної самосвідомості та боротьбою за політичні права. Інтелектуали та політичні діячі розробили концепції національної незалежності та створили національні організації. Посилилося прагнення до відновлення власної державності або досягнення автономії в межах багатонаціональних імперій.

Питання 4: Як відбувалося національне визволення слов'янських народів?

Відповідь: Третя стадія національного відродження привела до здобуття незалежності багатьма слов'янськими народами. У XIX-XX ст. декілька слов'янських країн (Болгарія, Сербія, Чорногорія, Хорватія, Словенія) вийшли зі складу Османської імперії. В результаті Першої світової війни розпалася Австро-Угорська імперія, що призвело до утворення нових слов'янських держав: Чехословаччини, Польщі та Югославії. Російська імперія розпалася після Жовтневої революції, що призвело до створення Радянського Союзу та незалежних держав на територіях, населених слов'янськими народами.

Питання 5: Який вплив мало національне відродження на розвиток слов'янських народів?

Відповідь: Національне відродження зіграло вирішальну роль у формуванні сучасної ідентичності слов'янських народів. Воно проклало шлях до політичної незалежності, культурного розквіту та соціального прогресу. Національне відродження також сприяло зближенню слов'янських народів на основі спільної культурної спадщини та прагнення до співпраці та взаємодопомоги.