Яка відповідь є правильною?
- Інгаляційні кортикостероїди (ІКС)
- Антилейкотриєнові препарати
- Метилксантини
- Пролонговані β2-агоністи
Базисна терапія бронхіальної астми: які препарати не використовуються?
Бронхіальна астма — хронічне захворювання, що характеризується запаленням та звуженням дихальних шляхів. Базисна терапія астми спрямована на довгостроковий контроль симптомів і запобігання загостренням. Однак важливо розуміти, які препарати не входять до базисної терапії.
Які препарати не застосовуються в базисній терапії астми?
Базисна терапія бронхіальної астми зазвичай не передбачає застосування таких препаратів:
Інгаляційні кортикостероїди (ІКС). ІКС — це потужні протизапальні препарати, які зменшують запалення в дихальних шляхах. Вони є основою базисної терапії астми і не використовуються при полегшенні гострих симптомів.
Антилейкотриєнові препарати. Антилейкотриєнові препарати блокують дію лейкотрієнів, речовин, які викликають запалення та звуження дихальних шляхів. Вони також не є частиною базисної терапії.
Метилксантини. Метилксантини, такі як теофілін, розслаблюють гладку мускулатуру дихальних шляхів, що допомагає полегшити дихання. Однак вони мають численні побічні ефекти, тому їх використання в базисній терапії обмежене.
Пролонговані β2-агоністи. Пролонговані β2-агоністи (ЛАБА), такі як сальметерол і формотерол, тривало розслаблюють гладку мускулатуру дихальних шляхів. Вони застосовуються для полегшення гострих симптомів астми, але не для довгострокового контролю.
Чому ці препарати не використовуються в базисній терапії астми?
Ці препарати не використовуються в базисній терапії астми з наступних причин:
- ІКС, антилейкотриєнові препарати та метилксантини мають відносно слабкий бронхорозширювальний ефект.
- ЛАБА використовуються в основному для полегшення гострих симптомів астми, а не для довгострокового контролю.
- Більшість із цих препаратів мають побічні ефекти, які можуть переважити їхні переваги при тривалому застосуванні.
Висновки
Базисна терапія бронхіальної астми спрямована на довгостроковий контроль симптомів і запобігання загостренням. Важливо розуміти, що інгаляційні кортикостероїди (ІКС), антилейкотриєнові препарати, метилксантини та пролонговані β2-агоністи (ЛАБА) не є частиною базисної терапії. Застосування цих препаратів може бути необхідним для полегшення гострих симптомів або як доповнення до базисної терапії в деяких випадках, але їх не слід використовувати як основну стратегію довгострокового контролю. Пацієнти з астмою повинні проконсультуватися з лікарем для визначення оптимального плану лікування.
Часті запитання
- Які препарати є основою базисної терапії астми?
- Чому інгаляційні кортикостероїди не використовуються для полегшення гострих симптомів астми?
- Які побічні ефекти метилксантинів?
- У яких випадках пролонговані β2-агоністи можуть бути використані в базисній терапії астми?
- Як визначити оптимальний план лікування астми?