Як перевірити чи є застій жовчі?

Як перевірити чи є застій жовчі?

Застій жовчі — це стан, коли жовч не може вільно виділятися з жовчного міхура та печінки, що призводить до її накопичення та порушення нормального функціонування організму. Цей стан може супроводжуватися цілим рядом неприємних симптомів, таких як біль у правому підребер’ї, нудота, блювання, порушення травлення та інші. Тому важливо вчасно діагностувати застій жовчі, щоб вчасно розпочати лікування та уникнути ускладнень.
Для діагностики застою жовчі лікарі використовують комплексний підхід, який включає в себе збір анамнезу, фізикальне обстеження, лабораторні та інструментальні дослідження. Розглянемо детальніше, як саме можна перевірити наявність застою жовчі.

Збір анамнезу

Перший крок у діагностиці застою жовчі — це збір детального анамнезу. Лікар запитає про наявність та характер симптомів, таких як біль у правому підребер’ї, нудота, блювання, порушення травлення, жовтяниця тощо. Також важливо дізнатися про фактори, які можуть провокувати або посилювати ці симптоми, наприклад, вживання жирної, смаженої або гострої їжі.
Крім того, лікар з’ясовує інформацію про загальний стан здоров’я пацієнта, наявність хронічних захворювань, прийом лікарських препаратів, спосіб життя та харчування. Все це допомагає виявити можливі причини застою жовчі.

Фізикальне обстеження

Наступним кроком є фізикальне обстеження пацієнта. Лікар уважно оглядає та пальпує живіт, звертаючи особливу увагу на праве підребер’я. Він може виявити болючість, напруження м’язів або збільшення розмірів жовчного міхура.
Також лікар може провести перкусію живота, щоб оцінити розміри та локалізацію жовчного міхура. Іноді при застої жовчі можна виявити пальпаторно збільшений, болючий жовчний міхур.

Лабораторні дослідження

Для підтвердження діагнозу застою жовчі лікар призначає ряд лабораторних аналізів:

• Біохімічний аналіз крові: Дозволяє виявити підвищення рівня білірубіну, лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази, які можуть свідчити про порушення відтоку жовчі.
• Загальний аналіз крові: Може виявити ознаки запалення, такі як підвищення рівня лейкоцитів.
• Аналіз сечі: Дозволяє виявити наявність білірубіну та уробіліногену в сечі, що також може вказувати на застій жовчі.

Інструментальні дослідження

Для візуалізації стану жовчного міхура та жовчовивідних шляхів лікар може призначити такі інструментальні дослідження:

• Ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини: Дозволяє оцінити розміри, форму та структуру жовчного міхура, виявити наявність каменів або ознак запалення.
• Комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ): Ці методи дають більш детальне зображення жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, допомагаючи виявити причини застою жовчі.
• Холецистографія: Рентгенологічне дослідження, яке дозволяє оцінити функцію жовчного міхура та виявити наявність каменів.

Для кращого розуміння методів діагностики застою жовчі, пропонуємо ознайомитися з наступною таблицею:

Отже, для діагностики застою жовчі лікарі використовують комплексний підхід, який включає збір анамнезу, фізикальне обстеження, лабораторні та інструментальні дослідження. Це дозволяє виявити наявність та причини застою жовчі, а також визначити оптимальну тактику лікування. Своєчасна діагностика та адекватне лікування застою жовчі допоможуть уникнути ускладнень та відновити нормальне функціонування організму.