Факторинг та уступка права вимоги є двома фінансовими інструментами, які використовуються для фінансування дебіторської заборгованості. Однак вони мають ряд ключових відмінностей:
Природа угоди
Факторинг — це фінансова послуга, в якій компанія (фактор) купує дебіторську заборгованість іншої компанії (клієнта). При уступці права вимоги компанія (цедент) продає дебіторську заборгованість іншій компанії (цесіонарію).
Відповідальність за дебіторську заборгованість
При факторингу фактор бере на себе ризик дефолту дебіторів клієнта. При уступці права вимоги цедент не несе відповідальності за виконання зобов’язань дебіторами.
Кошти, що отримуються
При факторингу клієнт отримує від фактора до 90% вартості дебіторської заборгованості. При уступці права вимоги цедент отримує всю суму проданої дебіторської заборгованості.
Обслуговування дебіторської заборгованості
При факторингу фактор зазвичай бере на себе відповідальність за управління дебіторською заборгованістю, включаючи виставлення рахунків, збір платежів і врегулювання спірних питань. При уступці права вимоги цесіонарій зазвичай не бере на себе таких зобов’язань.
Фінансові наслідки
Факторинг відображається як дебіторська заборгованість на балансі клієнта, а уступка права вимоги, як правило, відображається як продаж на балансі цедента.
Переваги факторингу
* Швидке отримання коштів
* Зменшення ризику дефолту дебіторів
* Вивільнення обігових коштів
* Покращення кеш-флоу
Переваги уступки права вимоги
* Отримання всієї суми проданої дебіторської заборгованості
* Збереження контролю над процесом збору платежів
* Зменшення адміністративних витрат
Недоліки факторингу
* Вищі витрати, ніж при уступці права вимоги
* Залежність від фактора в управлінні дебіторською заборгованістю
* Може негативно вплинути на рейтинг кредитоспроможності
Недоліки уступки права вимоги
* Ризик дефолту дебіторів лежить на цеденті
* Потреба в управлінні дебіторською заборгованістю
* Може негативно вплинути на відносини з клієнтами
Обидва інструменти мають свої переваги та недоліки, і їх вибір залежить від конкретних потреб і фінансового стану компанії.
Запитання 1: Яка основна відмінність між факторингом та уступкою права вимоги?
Відповідь: Факторинг передбачає продаж дебіторської заборгованості компанією (фактором) спеціалізованій компанії (фактору), яка перебирає на себе ризик непогашення боргу. Уступка права вимоги, навпаки, є одноразовим продажем дебіторської заборгованості без передачі ризику непогашення.
Запитання 2: Які види фінансування доступні при факторингу?
Відповідь: Існують два основних види факторингу: з правом і без права регресу. Факторинг з правом регресу означає, що компанія-фактор може повернути дебіторську заборгованість продавцю, якщо боржник не виплатить борг. Факторинг без права регресу звільняє компанію-фактор від такої можливості.
Запитання 3: Які переваги використання факторингу?
Відповідь: Факторинг пропонує численні переваги, включаючи:
- Прискорене отримання коштів за дебіторською заборгованістю
- Зниження ризику непогашення боргу
- Звільнення від управління дебіторською заборгованістю
- Поліпшення фінансових показників та ліквідності компанії
Запитання 4: Коли доцільно використовувати уступку права вимоги?
Відповідь: Уступка права вимоги може бути доцільною у таких випадках:
- Коли вигідніше продати дебіторську заборгованість, ніж чекати на її погашення
- Коли необхідно терміново отримати кошти
- Коли дебіторська заборгованість є сумнівною або складною для стягнення
Запитання 5: Які недоліки використання факторингу та уступки права вимоги?
Відповідь: Факторинг та уступка права вимоги можуть мати певні недоліки, такі як:
- Високі комісії та витрати
- Можливе зниження кредитної репутації компанії, якщо факторинг використовується надмірно
- Втрата контролю над дебіторською заборгованістю при уступці права вимоги