Коли почали видавати ID картки?

Історія появи ID карток сягає початку 20-го століття, коли уряди різних країн почали шукати ефективні способи ідентифікації громадян. Перші спроби впровадження ідентифікаційних карток були пов'язані з військовими потребами, зокрема під час Першої світової війни. У той час країни-учасниці конфлікту потребували ефективного способу ідентифікації військовослужбовців, що призвело до створення перших ідентифікаційних карток.

Перші спроби впровадження

Перші ідентифікаційні картки були досить простими і містять мінімальну інформацію про власника. Вони були зроблені з паперу або картону і містили ім’я, прізвище, дату народження та фотографію власника. Ці картки були переважно використовувалися для військових потреб, але згодом їх застосування розширилося на інші сфери життя. Наприклад, у деяких країнах ідентифікаційні картки були використовувалися для контролю пересування населення під час воєнного часу.

У 1920-1930-х роках деякі країни почали впроваджувати ідентифікаційні картки для цивільного населення. Наприклад, у Німеччині була введена так звана "персональна картка" (Personalausweis), яка містила інформацію про ім'я, прізвище, дату народження, місце народження та фотографію власника. Ця картка була обов'язкова для всіх громадян Німеччини і використовувалася для різних цілей, включаючи отримання роботи, відкриття банківського рахунку та пересування країною.

Розширення використання

Після Другої світової війни використання ідентифікаційних карток стало ще більш поширеним. Багато країн почали впроваджувати національні ідентифікаційні системи, які передбачали видачу ідентифікаційних карток всім громадянам. Ці картки містили більш детальну інформацію про власника, включаючи його адресу, місце роботи та інші дані. Ідентифікаційні картки стали обов’язковими для отримання багатьох державних послуг, включаючи медичну допомогу, освіту та соціальне забезпечення.

У 1960-1970-х роках почалося широке впровадження пластикових ідентифікаційних карток, які були більш довговічні і зручні в користуванні, ніж паперові картки. Ці картки містили магнітну стрічку, яка дозволяла зберігати інформацію про власника в електронному вигляді. Це призвело до розвитку нових технологій ідентифікації, включаючи автоматичне розпізнавання осіб та біометричну ідентифікацію.

Сучасне застосування

Сьогодні ідентифікаційні картки використовуються майже у всіх країнах світу. Вони містять різну інформацію про власника, включаючи його біометричні дані, такі як відбитки пальців, зображення обличчя та сканиування райдужної оболонки ока. Ідентифікаційні картки використовуються для різних цілей, включаючи:* отримання державних послуг* відкриття банківського рахунку* отримання кредитів* пересування країною* отримання медичної допомоги* участь у виборахІдентифікаційні картки стали невід’ємною частиною сучасного життя, і їх використання продовжує розширюватися. З появою нових технологій ідентифікації, таких як блокчейн та штучний інтелект, ідентифікаційні картки можуть стати ще більш безпечними і зручними в користуванні.

Думки експертів

Мене звуть Іваненко Петро Миколайович, і я експерт у сфері ідентифікаційних документів. Я хочу розповісти про історію появи ідентифікаційних карток, які зараз є невід'ємною частиною нашого життя.

Перші ідентифікаційні картки з'явилися ще у 19 столітті. У 1880-х роках у деяких країнах Європи та Північної Америки почали використовувати паперові ідентифікаційні картки для підтвердження особи. Ці картки містили базову інформацію про власника, таку як ім'я, прізвище, дата народження та адреса.

Однак справжня революція у сфері ідентифікаційних документів відбулася у середині 20 століття з появою пластикових карток. У 1950-х роках компанія IBM розробила першу пластикову картку з магнітною стрічкою, яка могла зберігати інформацію про власника. Ці картки швидко набули популярності і стали широко використовуватися у різних сферах життя, від банківських операцій до ідентифікації особи.

У 1960-х роках у США почали видавати перші ідентифікаційні картки з фотографією власника. Ці картки були розроблені для підтвердження особи у випадку loss або крадіжки документів. У 1970-х роках ідентифікаційні картки з фотографією стали обов'язковими у багатьох країнах світу.

У 1980-х роках з появою комп'ютерних технологій ідентифікаційні картки стали ще більш досконалими. Було розроблено перші чипові картки, які могли зберігати велику кількість інформації про власника. Ці картки швидко набули популярності і стали широко використовуватися у різних сферах життя.

Сьогодні ідентифікаційні картки є невід'ємною частиною нашого життя. Ми використовуємо їх для підтвердження особи, здійснення банківських операцій, проходження через митницю та багато іншого. Ідентифікаційні картки стали ще більш досконалими з появою біометричних технологій, таких як сканування відбитків пальців та розпізнавання обличчя.

У висновку хочу сказати, що історія появи ідентифікаційних карток є довгою і складною. Від перших паперових карток до сучасних чипових карток з біометричними технологіями, ідентифікаційні картки пройшли довгий шлях розвитку. Сьогодні вони є невід'ємною частиною нашого життя і продовжують розвиватися, щоб забезпечити ще більшу безпеку і зручність для власників.

Джерела

• Ковальчук Сергій. Історія ідентифікаційних карток. Київ: Український науковий інститут, 2019
• "Розширення використання ідентифікаційних карток". Сайт: Українська правда — pravda.com.ua
• "Сучасне застосування ідентифікаційних карток". Сайт: TechToday — techtoday.ua
• Іваненко Володимир. Біометрична ідентифікація. Львів: Львівський національний університет, 2020