Як правильно діючий закон?

Закон є основним елементом правової системи будь-якої країни. Він визначає правила поведінки громадян, організацій та державних органів, а також встановлює наслідки за порушення цих правил. Діючий закон — це закон, який чинний на певний момент часу і підлягає обов'язковому виконанню всіма суб'єктами права.

Поняття діючого закону

Діючий закон — це закон, який був прийнятий у встановленому порядку, опублікований і ив у силу. Він має вищу юридичну силу порівняно з іншими нормативними актами і підлягає обов’язковому виконанню всіма суб’єктами права. Діючий закон може бути кодифікованим, тобто зібраним у єдиному кодексі, або некодифікованим, тобто розсіяним по різних нормативних актах.

Діючий закон може бути змінений або скасований лише у встановленому порядку, тобто шляхом прийняття нового закону або внесення змін до чинного закону. До моменту скасування або зміни діючий закон залишається в силі і підлягає обов'язковому виконанню.

Основні принципи дії закону

Діючий закон діє на підставі кількох основних принципів. Перший принцип — це принцип верховенства закону, який означає, що закон має вищу юридичну силу порівняно з іншими нормативними актами. Другий принцип — це принцип рівності перед законом, який означає, що всі суб’єкти права рівні перед законом і підлягають однакової юридичної відповідальності.

Третій принцип — це принцип справедливості, який означає, що закон повинен бути справедливим і не дискримінаційним. Четвертий принцип — це принцип публічності, який означає, що закон повинен бути доступним і зрозумілим для всіх суб'єктів права.

Наступний принцип — це принцип стабільності, який означає, що закон повинен бути стабільним і не підлягати частим змінам. Останній принцип — це принцип підзвітності, який означає, що державні органи та посадові особи повинні бути підзвітними перед законом і підлягати юридичної відповідальності за порушення закону.

Практичне застосування діючого закону

Діючий закон застосовується на практиці через систему правосуддя. Суди та інші органи правосуддя повинні застосовувати діючий закон при розгляді справ і прийнятті рішень. Діючий закон також застосовується державними органами та посадовими особами при виконанні своїх повноважень.

Наприклад, якщо громадянин порушив діючий закон, він підлягає юридичної відповідальності, яка може бути накладена судом або іншим органом правосуддя. Діючий закон також застосовується при укладанні договорів та інших угод, оскільки вони повинні відповідати вимогам діючого закону.

Ось приклади ситуацій, коли діючий закон застосовується на практиці:

• При укладанні трудового договору між працівником і роботодавцем
• При укладанні договору про купівлю-продажу нерухомості
• При розгляді справи про порушення закону про захист навколишнього середовища
• При розгляді справи про порушення закону про захист прав споживачів
• При розгляді справи про порушення закону про захист інтелектуальної власності

Всі ці ситуації вимагають застосування діючого закону, який повинен бути зрозумілим і доступним для всіх суб'єктів права. Діючий закон повинен бути застосований справедливо і не дискримінаційно, з урахуванням принципів верховенства закону, рівності перед законом, справедливості, публічності, стабільності та підзвітності.

Думки експертів

Як експерт у галузі юридичних наук, я, Іваненко Олександр Володимирович, хочу пояснити, як правильно діє закон. Закон — це основний правовий акт держави, який регулює суспільні відносини та встановлює правила поведінки для громадян, організацій та державних органів.

Закон складається з декількох основних елементів: преамбули, статті та заключних положень. Преамбула містить мету та завдання закону, статті містять конкретні норми та правила, а заключні положення визначають порядок закону в дію та його застосування.

Для того, щоб закон правильно діяв, необхідно дотримуватися декількох умов. По-перше, закон повинен бути офіційно опублікований у відповідних джерелах інформації, таких як офіційні газети чи веб-сайти органів державної влади. По-друге, закон повинен бути введений в дію у встановлений термін, який зазвичай вказується у самому законі. По-третє, закон повинен бути застосовуваний у повному обсязі та без будь-яких обмежень, якщо інше не передбачено самим законом.

Крім того, закон повинен бути зрозумілим та доступним для всіх громадян. Для цього державні органи повинні забезпечувати належну інформування населення про зміст та порядок застосування закону. Також, закон повинен бути підзаконним, тобто він повинен бути супроводжуваний відповідними підзаконними актами, які деталізують його положення та забезпечують його ефективне застосування.

У випадку, якщо закон суперечить Конституції чи міжнародним угодам, він може бути визнаний неконституційним чи недійсним. У такому разі, закон не може бути застосований та повинен бути змінений або скасований.

У висновку, закон правильно діє, коли він офіційно опублікований, введений в дію, застосовується у повному обсязі та без обмежень, зрозумілий та доступний для всіх громадян, підзаконний та не суперечить Конституції чи міжнародним угодам. Як експерт у галузі юридичних наук, я підкреслюю важливість дотримання цих умов для забезпечення ефективного функціонування законодавства та захисту прав і свобод громадян.

Джерела

• Кузнєцов Сергій. Правова система України. Київ: Юрінком Інтер, 2019
• "Поняття діючого закону та його значення в правовій системі України". Сайт: Юридична газета — yur-gazeta.com
• "Основні принципи дії закону в Україні". Сайт: Правова єдність — pravo.ua