Мінеральний склад
Стильбіт — мінерал, гідратований кальцієво-натрієво-калієвий алюмосилікат. Його хімічна формула — CaNa2K2[Al2Si7O18]·7H2O. Стильбіт належить до групи цеолітів, які характеризуються наявністю каналів та порожнин, що можуть вміщувати молекули води та інших сполук.
Фізичні властивості
- Колір: безбарвний, білий, жовтий, рожевий, червоний
- Твердість: 3,5-4 за шкалою Мооса
- Щільність: 2,1-2,2 г/см³
- Кристалічна структура: моноклінна
- Спайність: злегка досконала
- Злам: нерівний
- Блиск: скляний
Походження
Стильбіт утворюється в гідротермальних жилах та пустотах вулканічних порід. Він асоціюється з іншими цеолітами, такими як геландит, шабазит та якіт.
Використання
Стильбіт використовується в ювелірній справі як камінь для виготовлення прикрас та колекційних зразків. Його також використовують як адсорбент і каталізатор у промисловості.
Географічне поширення
Стильбіт знайдено в багатьох місцях по всьому світу, зокрема:
- Індія (Махараштра)
- Італія (Сардинія)
- Франція (Од)
- Чехія (Карлові Вари)
- США (Каліфорнія, Нью-Джерсі)
Історія та етимологія
Стильбіт був вперше описаний у 1796 році німецьким мінералогом Авраамом Готлобом Вернером. Назва "стильбіт" походить від грецького слова "stilbein", що означає "блищати", і стосується його скляного блиску.
Стильбіт — один з найпоширеніших цеолітів, який широко використовується в ювелірній справі та промисловості. Його характерна кристалічна структура та унікальні властивості роблять стильбіт цінним матеріалом для різних застосувань.
Запитання, що часто задаються
- Які інші мінерали асоціюються зі стильбітом?
- Який скляний блиск стильбіту?
- Яка щільність стильбіту?
- Де можна знайти родовища стильбіту?
- Коли стильбіт був вперше описаний?