Spread the love

Біографія

Михайло Антоненко народився у Києві в 1898 році. З юних років був активним у національно-визвольному русі. У 1919 році приєднався до Української галицької армії та брав участь у бойових діях УНР проти більшовицької росії.

Пізніше Антоненко переїхав до Чехословаччини, де навчався в Українському вільному університеті. У 1929 році став одним із засновників Організації українських націоналістів (ОУН) та очолив її осередок у Франції.

Діяльність в ОУН

У Франції Антоненко став одним із провідних діячів ОУН. Він відповідав за пропаганду та розвідувальну діяльність організації. Був активним учасником І Конгресу Українських Націоналістів у Відні у 1929 році, де було ухвалено програму та принципи ОУН.

Співпраця з Французьким рухом опору

Під час Другої світової війни Антоненко приєднався до Французького руху опору. Займав посаду секретаря з військових справ в організації "Українські національні загони". Взяв участь у підготовці та проведенні військових операцій проти нацистських загарбників.

Повоєнні роки

Після війни Антоненко залишився у Франції. Був активним діячем української еміграції. Видавав газети "Батьківщина" та "Наступ". Представляв ОУН на міжнародних конференціях та форумах.

Смерть і спадщина

Михайло Антоненко помер 27 серпня 1993 року у Ранвілі, Франція. Він був похований на кладовищі Пер-Лашез у Парижі.

  Клімакс (екологія)

  • Політична діяльність
  • Військова служба
  • Діяльність в ОУН
  • Останні роки
  • Спадщина

Михайло Антоненко був одним із видатних діячів українського національно-визвольного руху. Він відіграв важливу роль у створенні та розбудові ОУН, а також у боротьбі України за незалежність. Його спадщина як борця за свободу та незалежність свого народу надихає українців і донині.

Запитання, що часто задаються

  1. Коли і де народився Михайло Антоненко?
  2. Яку роль він відіграв у створенні ОУН?
  3. Як Михайло Антоненко брав участь у боротьбі за незалежність України?
  4. У чому суть спадщини Михайла Антоненка?
  5. Яку посаду обіймав Михайло Антоненко у Французькому русі опору?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *