Атакаменьйо
Ідентичність та історія
Атакаменьйо (також відомі як лікан-антай) — корінний народ, що населяв андійську частину пустелі Атакама в Південній Америці. Традиційна мова атакаменьйо — кунса, що належить до сімейства арауканських мов.
Перші поселення атакаменьйо на території сучасного Чилі датуються близько 10 000 років тому. Вони були нащадками мисливців-збирачів, які поступово перейшли до землеробства та скотарства. У доколумбову епоху атакаменьйо створили розвинену цивілізацію з комплексною соціальною структурою та культурними практиками.
З приходом іспанських завойовників у XVI столітті життя атакаменьйо зазнало драматичних змін. Завоювання, хвороби та примусова праця призвели до значного зменшення їхньої чисельності та втрати традиційного способу життя.
Розселення та демографія
Історично атакаменьйо населяли територію між річкою Лоа на півночі та річкою Копіапо на півдні, охоплюючи частини нинішніх чилійських регіонів Арика і Парінакота, Тарапака та Антофагаста. У XX столітті багато атакаменьйо мігрували в міста, такі як Аріка та Ікіке, в пошуках роботи та освіти.
Згідно з переписом населення 2017 року, у Чилі проживало близько 22 000 атакаменьйо, більшість з яких проживали у регіоні Антофагаста. Вони є одним з найбільших корінних народів країни.
Культура та традиції
Традиційне житло та сільське господарство
Традиційні будинки атакаменьйо були побудовані з каменю або глини з конічними солом'яними дахами. Вони практикували як зрошуване, так і дощове землеробство, вирощуючи кукурудзу, квасолю, картоплю та інші культури. Атакаменьйо також займалися розведенням лам, альпак та кіз, використовуючи їхнє м'ясо, шерсть і як транспортні засоби.
Релігія та вірування
Атакаменьйо мали складну систему вірувань, яка включала поклоніння природним елементам, таким як сонце, місяць та гори. Вони вірили в існування вищого бога-творця та численних менших божеств, пов'язаних з різними аспектами природи. Релігійні обряди включали співи, танці та жертвопринесення.
Сучасне становище
Охорона культурної спадщини
Уряд Чилі визнає атакаменьйо як корінний народ та вживає заходів для захисту та сприяння їхній культурній спадщині. Це включає створення культурних центрів, підтримку традиційних мов та ремесел, а також розробку туристичних програм, що висвітлюють історію та культуру атакаменьйо.
Політична участь та права корінних народів
Атакаменьйо активно беруть участь у політичному житті Чилі та борються за визнання своїх прав як корінних народів. Вони створили власні організації та групи тиску, які лобіюють державну політику та захищають свої традиційні землі та ресурси.
Висновок
Атакаменьйо є корінним народом Південної Америки з багатою історією та культурою. Незважаючи на виклики, з якими вони стикаються, вони залишаються важливою частиною чилійського суспільства та відіграють важливу роль у захисті своєї культурної спадщини та просуванні прав корінних народів.
Часті запитання
* Хто такі атакаменьйо?
Атакаменьйо є корінним народом, що населяв андійську частину пустелі Атакама.
* Де живуть атакаменьйо?
Атакаменьйо традиційно жили в північній частині Чилі, але зараз вони проживають у різних частинах країни та за кордоном.
* Якою мовою говорять атакаменьйо?
Традиційною мовою атакаменьйо є кунса, що належить до сімейства арауканських мов.
* Які традиції мають атакаменьйо?
Атакаменьйо мають багату культурну спадщину, яка включає особливості житла, сільського господарства, релігійних вірувань та церемоній.
* Чи визнаються атакаменьйо в Чилі?
Так, атакаменьйо визнаються урядом Чилі як корінний народ, і їхні права та культурна спадщина захищені законом.