Історія та еволюція
Цератод (Ceratodus) — це вимерлий рід дводишних риб, відомий з Середнього Тріасу (228 млн. років тому) до початку Пізньої Крейди. Залишки цератодів знайдені на території США, Аргентини, Англії, Німеччини, Єгипту, Мадагаскару, Китаю та Австралії.
Ареал поширення
Цератоди були широко поширені у світі в епоху мезозою. Їхні викопні рештки виявлені на всіх материках, крім Антарктиди.
Викопні записи та морфологія
Залишки цератодів представлені в основному зубами та щитками. Їхні зуби були потужними та міцними, що вказує на м'ясоїдну дієту. У деяких видів цератодів були виявлені кісткові пластини, які захищали їхні боки та голову.
Харчування та спосіб життя
Цератоди були хижаками, які харчувалися дрібними рибами та безхребетними. Вони населяли різноманітні водні середовища, включаючи річки, озера та прибережні морські райони.
Вимирання
Точна причина вимирання цератодів невідома, але, ймовірно, вона була пов'язана з геологічними та кліматичними змінами, які відбулися наприкінці крейдяного періоду.
Потомство
Найбільш близьким до цератодів видом дводишних риб, який зберігся до сьогодні, є рогозуб (Neoceratodus forsteri). Рогозуб зустрічається в Австралії і є живим викопним, що нагадує своїх вимерлих предків.
Цератоди були важливою групою дводишних риб, які заселяли різноманітні водні середовища в мезозойську еру. Їхні потужні зуби та броньована захист свідчать про їхній м'ясоїдний спосіб життя. Вимирання цератодів є загадкою, і його точні причини все ще вивчаються.
Часто задаються питання:
- Коли вимерли цератоди? Початок Пізньої Крейди (близько 70 млн. років тому)
- Які місця знахідок цератодів? США, Аргентина, Англія, Німеччина, Єгипет, Мадагаскар, Китай, Австралія
- Чим харчувалися цератоди? Дрібними рибами та безхребетними
- Яка довгоживуча форма рогозуба і чим вона схожа на цератодів? Неоцератод, живий викопний в Австралії
- Які особливості будови цератодів? Потужні зуби, кісткові пластини, що захищають тіло