Чим відрізняється реалізм від натуралізму

Реалізм та натуралізм – два літературні напрями, які виникли у XIX столітті як реакція на романтизм. Обидва прагнули до правдивого зображення життя, але робили це різними способами, з різними акцентами та з різними філософськими підходами. Часто ці два напрями плутають, адже вони мають спільне коріння та багато спільного у зображенні дійсності. Проте, між ними існують принципові відмінності, які визначають їхню унікальність та вплив на подальший розвиток літератури.

Витоки та загальні риси

Обидва напрями виникли в умовах глибоких соціальних та політичних змін, пов'язаних з індустріалізацією, розвитком науки та поширенням позитивізму. Романтизм, з його ідеалізацією, патетикою та зверненням до внутрішнього світу людини, почав здаватися неадекватним для відображення складної та суворої реальності. Як реалісти, так і натуралісти прагнули до об'єктивності, відмовившись від романтичної умовності та зосередившись на зображенні повсякденного життя, з усіма його недоліками та суперечностями. Їх об'єднувало прагнення до правдивості, відмова від ідеалізації та зображення життя "як воно є". Обидва напрями цікавилися соціальними проблемами, життям різних верств населення, зокрема, тих, хто опинився на соціальному дні.

Реалізм: фокус на суспільстві та психології

Реалізм, як літературний напрям, зосереджується на зображенні типових характерів у типових обставинах. Реалісти прагнуть до об'єктивності, але не уникають авторської оцінки. Вони аналізують суспільні відносини, моральні цінності, психологію людини, показуючи вплив середовища на формування особистості. Реалісти зображують життя у всій його повноті, з усіма його радощами та стражданнями, але роблять акцент на соціальних проблемах, несправедливості, класовій боротьбі. Важливою рисою реалізму є глибокий психологізм, прагнення проникнути у внутрішній світ персонажів, розкрити їхні мотиви, почуття, переживання. Реалісти не намагаються пояснити поведінку персонажів науково, а показують її як результат складних взаємодій між особистістю та суспільством.

Натуралізм: науковий підхід до зображення дійсності

Натуралізм, у свою чергу, йде ще далі у прагненні до правдивості. Натуралісти вважають, що людська поведінка визначається біологічними та соціальними факторами, а людина є продуктом спадковості та середовища. Вони намагаються застосувати до літератури наукові методи дослідження, ставлячи персонажів у певні умови та спостерігаючи за їхньою поведінкою. Натуралісти зосереджуються на зображенні низьких шарів суспільства, бідності, хвороби, злочинності, алкоголізму, проституції. Вони не уникають відвертих та шокуючих деталей, намагаючись показати життя у всій його непривабливості. Натуралісти відмовляються від авторської оцінки, прагнучи до об'єктивності та безпристрасності. Вони вважають, що їхнє завдання – спостерігати та фіксувати факти, а не судити про них.

Персонажі та їхня роль

У реалістичних творах персонажі, як правило, є представниками певних соціальних груп, вони мають складний характер, внутрішні конфлікти, вони здатні до змін та розвитку. Реалісти зображують персонажів у динаміці, показуючи їхню еволюцію під впливом обставин. Натуралісти, навпаки, зображують персонажів як жертв обставин, вони часто є пасивними, безпорадними, нездатними до опору. Їхня поведінка визначається інстинктами, спадковістю, соціальним середовищем. Персонажі натуралістичних творів часто є деградованими, хворими, морально розпущеними. Їхнє життя є трагічним та безпросвітним.

Стиль та мова

Реалісти використовують простий, зрозумілий стиль, уникаючи надмірної урочистості та патетики. Вони прагнуть до точності та конкретності у зображенні деталей, використовують реалістичні діалоги, що відтворюють мову різних соціальних груп. Натуралісти, у свою чергу, часто використовують грубий, вульгарний стиль, щоб підкреслити непривабливість зображуваної реальності. Вони не бояться використовувати жаргон, лайку, просторіччя, щоб створити ефект достовірності. Натуралісти також часто використовують наукову термінологію, щоб підкреслити науковий підхід до зображення дійсності.

Вплив та представники

Реалізм мав величезний вплив на розвиток літератури XIX та XX століть. Його представниками є такі відомі письменники, як Гюстав Флобер, Оноре де Бальзак, Чарльз Діккенс, Лев Толстой, Федір Достоєвський, Іван Тургенєв. Натуралізм також мав своїх послідовників, серед яких Еміль Золя, Ґі де Мопассан, Генрік Ібсен. Хоча натуралізм не набув такої широкої популярності, як реалізм, він залишив помітний слід в історії літератури, вплинувши на розвиток критичного реалізму та інших напрямів.

Ключові відмінності у таблиці

Реалізм та натуралізм сьогодні

Хоча реалізм та натуралізм виникли у XIX столітті, їхній вплив відчувається і сьогодні. Сучасні письменники часто використовують елементи реалізму та натуралізму у своїх творах, щоб правдиво та об'єктивно зображувати життя. Особливо це помітно у соціально-критичній літературі, яка звертається до проблем бідності, насильства, дискримінації. Натуралістичний підхід також використовується у психологічній літературі, яка досліджує глибинні мотиви поведінки людини, вплив спадковості та середовища на формування особистості. Обидва напрями продовжують залишатися актуальними, нагадуючи нам про важливість правдивого зображення життя та критичного аналізу суспільства.

Думки експертів

Чим відрізняється реалізм від натуралізму: Пояснення від професора Олени Іваненко, доктора філологічних наук, спеціаліста з історії літератури

Доброго дня! Мене звати Олена Іваненко, і я вже понад двадцять років вивчаю історію літератури та літературні напрями. Сьогодні я хотіла б розібрати питання, яке часто виникає у студентів та шанувальників літератури: чим же відрізняється реалізм від натуралізму. Хоча обидва ці напрями прагнуть до правдивого зображення життя, між ними існують суттєві відмінності.

Реалізм, що зародився у першій половині XIX століття, був реакцією на романтизм з його ідеалізацією та ескапізмом. Реалісти прагнули до об'єктивного, правдивого відображення дійсності, але робили це, зосереджуючись на типових характерах у типових обставинах. Це означає, що письменники-реалісти не просто копіювали життя, а вибирали з нього найбільш показові явища, які дозволяли розкрити загальні закономірності суспільного розвитку та людської психології.

Ключові риси реалізму:

• Об'єктивність: Прагнення до неупередженого зображення дійсності.
• Типізація: Створення характерів та ситуацій, які є представниками певних соціальних груп чи явищ.
• Соціальна обумовленість: Показ впливу суспільства на формування особистості.
• Психологізм: Глибокий аналіз внутрішнього світу героїв.
• Стильова простота: Відмова від надмірної пишномовності та романтичної умовності.

Яскравими представниками реалізму є такі письменники, як Оноре де Бальзак, Гюстав Флобер, Чарльз Діккенс, Лев Толстой, Іван Тургенєв. Вони зображували життя різних верств суспільства, розкривали їхні проблеми та конфлікти, але завжди залишалися в межах етичних та естетичних норм.

Натуралізм, який виник у другій половині XIX століття, є, по суті, екстремальним продовженням реалізму. Він також прагне до правдивого відображення життя, але робить це з позиції наукового детермінізму. Натуралісти вважали, що людина – це продукт спадковості та навколишнього середовища, і її поведінка повністю обумовлена цими факторами. Вони прагнули до фотографічної точності у зображенні життя, не уникаючи навіть найбрудніших та найжахливіших його проявів.

Основні особливості натуралізму:

• Детермінізм: Віра в те, що людська поведінка повністю обумовлена спадковістю та середовищем.
• Об'єктивність, доведена до крайности: Прагнення до безпристрасного, наукового аналізу дійсності.
• Фізіологізм: Зосередження на фізіологічних аспектах людського життя, на інстинктах та рефлексах.
• Зображення "нижчих" верств суспільства: Увага до життя злочинців, проституток, алкоголіків, людей, які перебувають на дні суспільства.
• Відсутність ідеалізації: Жодного прагнення до прикрашання реальності.

Найбільш відомими представниками натуралізму є Еміль Золя, Гі де Мопассан, Теодор Драйзер. Їхні твори часто шокували сучасників своєю відвертістю та песимізмом.

Отже, в чому ж основна відмінність?

Реалізм показує життя таким, яким воно є, з акцентом на соціальних та психологічних факторах. Натуралізм, натомість, прагне до наукового аналізу життя, розглядаючи людину як біологічний об'єкт, повністю залежний від спадковості та середовища. Реалізм залишає місце для морального вибору та особистої відповідальності, натуралізм – ні.

Уявіть собі художника: реаліст намалює портрет людини, намагаючись передати її характер та внутрішній світ. Натураліст же зробить анатомічний розтин, щоб дослідити, як влаштований людський організм.

Сподіваюся, це пояснення допомогло вам розібратися у відмінностях між цими двома важливими літературними напрямами. Якщо у вас виникнуть додаткові питання, будь ласка, звертайтеся!

Джерела

• Бахтин Михайло. Естетика роману. Київ: Дніпро, 1973.
• Грицюк Іван. Історія української літератури XIX століття. Київ: Академія, 1998.
• Стаття «Реалізм та натуралізм в українській літературі» на сайті «Літературознавство». litnauka.org.ua (дата звернення: 26 жовтня 2023).
• Стаття «Особливості натуралізму як літературного напряму» на сайті «Всеосвіта». vsesvita.net.ua (дата звернення: 26 жовтня 2023).