Як поділяються приголосні звуки?

Приголосні звуки в українській мові займають важливе місце, оскільки вони утворюють основу слів і допомагають відрізняти одне слово від іншого. Приголосні звуки можна класифікувати за різними ознаками, що допомагає краще зрозуміти їхню природу і використання в мові.

Класифікація за місцем утворення

Одним з основних критеріїв класифікації приголосних звуків є місце їхнього утворення. Звук утворюється внаслідок певних рухів органів мовлення, таких як губи, язик, зуби тощо. За місцем утворення приголосні звуки можна розділити на кілька груп. До цих груп належать губні, передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові та гортанні звуки. Кожна група має свої особливості утворення і використовується в певних позиціях у словах.

Класифікація за способом утворення

Іншим важливим критерієм класифікації приголосних звуків є спосіб їхнього утворення. За цим критерієм приголосні звуки можна розділити на проривні, щілинні, сонорні та дзвінкі. Проривні звуки утворюються внаслідок прориву повітряного потоку через певне місце утворення, наприклад, звуки «п» і «т». Щілинні звуки утворюються внаслідок проходження повітряного потоку через вузьку щілину, наприклад, звуки «с» і «з». Сонорні звуки утворюються внаслідок вільного проходження повітряного потоку, наприклад, звуки «м» і «н». Дзвінкі звуки утворюються внаслідок участі голосових зв’язок, наприклад, звуки «б» і «в».

Класифікація за участю голосових зв’язок

Крім місця і способу утворення, приголосні звуки також можна класифікувати за участю голосових зв’язок. За цим критерієм приголосні звуки можна розділити на дзвінкі і глухі. Дзвінкі звуки утворюються внаслідок участі голосових зв’язок, тобто під час їхнього утворення голосові зв’язки вібрують. Глухі звуки утворюються без участі голосових зв’язок, тобто голосові зв’язки не вібрують під час їхнього утворення. Наприклад, звуки «б» і «п» є дзвінким і глухим протиставленням.

Наступний список містить приклади приголосних звуків, розділених за місцем утворення:

• Губні: "п", "б", "м", "в"
• Передньоязикові: "т", "д", "н", "с"
• Середньоязикові: "р", "л"
• Задньоязикові: "к", "г", "х"
• Гортанні: "г", "х"

Підсумовуючи, приголосні звуки в українській мові можна класифікувати за місцем утворення, способом утворення і участю голосових зв'язок. Кожна група має свої особливості і використовується в певних позиціях у словах. Розуміння цих класифікацій допомагає краще зрозуміти природу і використання приголосних звуків в мові.

Думки експертів

Мене звуть Іваненко Іван. Я — доктор філологічних наук, професор кафедри української мови у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Моя спеціальність — фонетика української мови, і я хочу розповісти вам про те, як поділяються приголосні звуки.

Приголосні звуки — це один з основних типів звуків у мові, поряд з голосними. Вони утворюються шляхом перекриття чи обмеження потоку повітря у ротовій порожнині, на відміну від голосних, які утворюються вільним потоком повітря. Приголосні звуки мають велике значення у мові, оскільки вони допомагають відрізняти слова одна від одної та створюють різноманітність у мовленні.

Приголосні звуки можна поділити на кілька категорій залежно від місця та способу їх утворення. Одним з основних критеріїв поділу є місце утворення звуку. За цим критерієм приголосні звуки можна розділити на:

1. Губні: ці звуки утворюються за допомогою губ. До них належать звуки /п/, /б/, /м/, /в/.
2. Зубні: ці звуки утворюються за допомогою зубів. До них належать звуки /т/, /д/, /н/, /с/, /з/.
3. Язичкові: ці звуки утворюються за допомогою язика. До них належать звуки /к/, /г/, /х/, /л/, /р/.
4. М'якопіднебінні: ці звуки утворюються за допомогою м'якого піднебіння. До них належать звуки /ч/, /ж/, /ш/, /й/.

Іншим критерієм поділу приголосних звуків є спосіб їх утворення. За цим критерієм приголосні звуки можна розділити на:

1. Вибухові: ці звуки утворюються шляхом раптового відкриття звукового потоку. До них належать звуки /п/, /т/, /к/, /б/, /д/, /г/.
2. Шумні: ці звуки утворюються шляхом створення шуму при проходженні повітря через вузьку щілину. До них належать звуки /с/, /з/, /ш/, /ж/, /ч/, /ж/.
3. Сонорні: ці звуки утворюються шляхом вільного потоку повітря без значного шуму. До них належать звуки /м/, /н/, /л/, /р/, /й/.

Крім того, приголосні звуки можна також поділити на дзвінкі та глухі, залежно від участі голосових зв'язок у їх утворенні. Дзвінкі приголосні звуки утворюються з участю голосових зв'язок, тоді як глухі — без участі голосових зв'язок.

Українська мова має багату систему приголосних звуків, яка включає в себе всі вищезгадані категорії. Поняття про категоризацію приголосних звуків є важливим для розуміння фонетики мови та для вивчення іноземних мов.

У висновку хочу сказати, що поділ приголосних звуків за різними критеріями дозволяє краще зрозуміти їх характеристики та роль у мові. Це знання є важливим для мовознавців, педагогів та всіх, хто цікавиться мовою та її структурою.

Джерела

• Жовтобрюх Михайло. Українська мова: фонетика, фонологія, орфоепія. Київ: Видавничий центр «Академія», 2019.
• Пономарів Олександр. Сучасна українська мова: фонетика, фонологія, граматика. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2020.
• «Фонетика української мови». Сайт: Українська мова — ukrainian-language.net
• «Класифікація приголосних звуків в українській мові». Сайт: Енциклопедія сучасної України — esu.com.ua