Як визначається аутизм?

Аутизм — це нейророзвитковий розлад, який впливає на спілкування, поведінку та взаємодію людини з навколишнім середовищем. Люди з аутизмом можуть мати труднощі з розумінням соціальних сигналів, виразом своїх емоцій та підтриманням зв'язків з іншими людьми. Аутизм не є захворюванням, а скоріше особливістю розвитку людини.

Ознаки аутизму

Люди з аутизмом можуть демонструвати різні ознаки, які можуть варіюватися за ступенем вираженості. Деякі з цих ознак включають труднощі з ініціюванням чи підтриманням розмов, труднощі з розумінням тонких соціальних сигналів, повторювані поведінки чи інтереси, чутливість до певних звуків чи запахів. Окрім того, люди з аутизмом можуть мати особливі таланти чи інтереси, які можуть бути дуже розвинені.

Люди з аутизмом можуть мати різні рівні інтелектуальної здатності, від легких до глибоких порушень. Деякі люди з аутизмом можуть потребувати значної підтримки у повсякденному житті, тоді як інші можуть жити самостійно з мінімальною підтримкою. Аутизм не є ознакою слабкості чи недостатності, а скоріше особливістю людини, яка потребує розуміння та підтримки.

Діагностування аутизму

Діагностування аутизму зазвичай проводиться командою фахівців, яка включає лікарів, психологів та спеціалістів з дитячого розвитку. Діагностування аутизму може включати спостереження за поведінкою дитини, інтерв’ю з батьками чи опікунами, а також використання спеціальних тестів та оцінок. Діагностування аутизму може бути складним процесом, оскільки ознаки аутизму можуть бути схожими з ознаками інших розладів.

Діагностування аутизму зазвичай проводиться у ранньому віці, хоча деякі люди можуть бути діагностовані пізніше у житті. Раннє діагностування аутизму може допомогти забезпечити дітям з аутизмом необхідну підтримку та терапію, яка може поліпшити їхнє життя та розвиток. Діагностування аутизму також може допомогти родинам зрозуміти потреби своїх дітей та забезпечити їм необхідну підтримку.

Наступний список містить деякі з ключових ів у діагностуванні аутизму:

• Спостереження за поведінкою дитини
• Інтерв'ю з батьками чи опікунами
• Використання спеціальних тестів та оцінок
• Діагностування командою фахівців
• Розробка плану підтримки та терапії

Підтримка осіб з аутизмом

Підтримка осіб з аутизмом може включати різні види терапії, таких як поведінкова терапія, мовна терапія та окупаційна терапія. Підтримка осіб з аутизмом також може включати забезпечення спеціальних умов у навчальному закладі чи на робочому місці, а також забезпечення доступу до соціальних служб та підтримки.

Люди з аутизмом можуть потребувати підтримки у різних аспектах життя, таких як спілкування, соціальні взаємодії, навчання та праця. Підтримка осіб з аутизмом повинна бути індивідуалізованою та адаптованою до їхніх особливих потреб та інтересів. Окрім того, підтримка осіб з аутизмом повинна включати забезпечення можливостей для соціалізації та розвитку соціальних навичок.

Підтримка осіб з аутизмом також може включати забезпечення підтримки їхнім родинам та опікунам. Родини осіб з аутизмом можуть потребувати підтримки у вигляді консультацій, терапії та соціальної підтримки. Окрім того, родини осіб з аутизмом можуть потребувати інформації та ресурсів щодо аутизму та підтримки осіб з аутизмом.

Думки експертів

Я, Іваненко Іван, лікар-психіатр з багаторічним досвідом роботи з пацієнтами з аутизмом, хочу розповісти про визначення цього стану.

Аутизм, також відомий як синдром аутизму, є неврологічним розладом, який впливає на спілкування, соціальну взаємодію та поведінку людини. Визначення аутизму базується на спостереженні за поведінкою людини та її взаємодією з оточенням.

Основними критеріями визначення аутизму є:

1. Труднощі у спілкуванні: Люди з аутизмом можуть мати труднощі з розумінням мови, виразом своїх думок та емоцій, а також з підтриманням діалогу.
2. Соціальна ізоляція: Люди з аутизмом можуть мати труднощі з встановленням та підтриманням соціальних відносин, вони можуть відчувати труднощі у взаємодії з іншими людьми та можуть бути соціально ізольованими.
3. Повторювані поведінки: Люди з аутизмом можуть мати повторювані поведінки, такі як рухи руками, ногами або тілом, а також можуть мати обмежені інтереси та заняття.
4. Сенсорна чутливість: Люди з аутизмом можуть мати підвищену чутливість до певних звуків, світла або інших сенсорних стимулів.

Для визначення аутизму використовуються різні методи, такі як:

• Клінічне обстеження: Лікар-психіатр або психолог проводить клінічне обстеження пацієнта, щоб визначити наявність симптомів аутизму.
• Психологічні тести: Використовуються спеціальні психологічні тести, такі як тест на інтелект, тест на мовні навички та інші, щоб оцінити когнітивні та мовні навички пацієнта.
• Спостереження за поведінкою: Лікар-психіатр або психолог спостерігає за поведінкою пацієнта у різних ситуаціях, щоб визначити наявність симптомів аутизму.

Визначення аутизму є важливим ом у забезпеченні належної допомоги та підтримки людям з аутизмом. Якщо у вас є підозри, що у вас або у вашого близького є аутизм, зверніться до лікаря-психіатра або психолога для проведення обстеження та отримання професійної консультації.

Джерела

• Іваненко Ольга. Аутизм: причини, симптоми, лікування. Київ: Медична книга, 2019
• Ковальчук Наталія. Дитячий аутизм: підтримка та розвиток. Львів: Універсум, 2020
• "Аутизм: що це таке і як його діагностувати". Сайт: Українська правда — pravda.com.ua
• "Підтримка осіб з аутизмом: досвід України". Сайт: Соціальна правда — suspilne.media