Законодавчий акт для Російських міст
Жалувана грамота містам 1785 (рос. Грамота на права и выгоды городам Российской империи) — законодавчий акт Російської імперії, ухвалений 2 травня (21 квітня) 1785 імператрицею Катериною II.
Мета грамоти
Жалувана грамота містам 1785 була видана з метою визначення правового статусу міст і міського населення в Російській імперії. До цього моменту не існувало єдиного законодавства, що регулює життя міст та їхніх жителів.
Структура грамоти
Грамота складається з 18 розділів, які детально визначають:
- Права і свободи міст: самоврядування, управління міськими справами, фінансова незалежність.
- Права і обов'язки міського населення: поділ на гілдії, пільги та податкові зобов'язання.
- Регламентацію міського управління: склад міської Думи, повноваження міського голови, міська поліція.
- Участь міст у державних справах: обрання депутатів від міст до губернських і земських установ.
- Система міського господарства: благоустрій, освіта, охорона здоров'я.
Дія грамоти в Україні
Чинність Жалуваної грамоти містам 1785 поширювалася на Слобідську (Харківська, Воронезька, Курська губернії) та Лівобережну (Чернігівська, Новгород-Сіверська, Київська губернії) Україну. У цих регіонах вона стала основним законом, що регулював життя міст.
Зміни в управлінні міст
Одним з ключових нововведень, впроваджених Грамотою, стало запровадження самоврядування в містах. Міська Дума, що обиралася від різних верств населення, набувала значних повноважень у вирішенні місцевих питань. Також було створено посаду міського голови, який очолював діяльність Думи та представляв місто у взаєминах з державними установами.
Поділ населення і права міщан
Жалувана грамота містам 1785 поділяла міське населення на гілдії. До першої і другої гілдій входили найбільш заможні та впливові громадяни, які мали виборчі права та могли обиратися на керівні посади в міському самоврядуванні. Третя гілдія об'єднувала ремісників, дрібних торговців та інших осіб. Вони мали обмежені права участі в міських справах. Крім того, Грамота встановлювала низку пільг для міщан, зокрема, звільнення від державних податків та рекрутської повинності.
Участь у державних справах
Жалувана грамота містам 1785 передбачала участь представників міст у губернських і земських установах. Депутати від міст обиралися на міських зборах і мали право голосу з питань, що стосувалися потреб та інтересів міського населення.
Вплив на розвиток міст
Жалувана грамота містам 1785 відіграла важливу роль у розвитку російських міст, у тому числі українських. Вона заклала основи міського самоврядування, створила можливості для економічного та культурного розвитку міст та покращила становище міського населення.
Жалувана грамота містам 1785 стала значним кроком у реформуванні міського управління в Російській імперії. Вона визначила правовий статус міст, надала права та свободи їхнім жителям і сприяла розвитку міст і міського самоврядування.
Часто задавані питання
Що було головною метою Жалуваної грамоти містам 1785?
- Визначення правового статусу міст і міського населення, запровадження самоврядування та надання прав і пільг міщанам.
Які права надали містам грамота?
- Самоврядування, фінансова незалежність, участь у державних справах.
Як вплинула Жалувана грамота на міське населення?
- Подвоєння на гілдії та встановлення різних прав та обов'язків.
Чи поширювалася дія Грамоти на українські міста?
- Так, на Слобідську та Лівобережну Україну.
Яке значення мала Жалувана грамота містам 1785?
- Вона заклала основи міського самоврядування та сприяла розвитку міст в Російській імперії, зокрема в Україні.