Зіллур Рахман: Політичний та державний діяч Бангладеш
Біографія
Зіллур Рахман народився 9 березня 1929 року в селі Баунгарі, округ Магура, Бенгалія (нині Бангладеш). Він здобув освіту в Коледжі Дакки, де вивчав право. Після здобуття незалежності Бангладеш у 1971 році Рахман вступив до політики.
Політична кар'єра
Рахман був активним членом Авамі Ліг, партії, яка очолила рух за незалежність Бангладеш. Він обіймав різні посади в уряді прем'єр-міністра Шейха Муджибура Рахмана, включаючи міністра сільського господарства та міністра внутрішніх справ.
У 1981 році Рахман був обраний генеральним секретарем Авамі Ліг. Він відіграв ключову роль у поверненні партії до влади на виборах 1996 року. У 2008 році Рахмана обрали головою парламенту Бангладеш.
Президентство
У 2009 році Рахмана обрали президентом Бангладеш. Він вступив на посаду 14 лютого 2009 року і обіймав її до своєї смерті 20 березня 2013 року. За час свого президентства Рахман зосередив увагу на економічному розвитку, поліпшенні стандартів освіти та охорони здоров'я та зміцненні демократичних інститутів.
Особисте життя
Зіллур Рахман був одружений з Азізом Рахманом. У них було п'ятеро дітей. Рахман був відомий своїм скромним способом життя та глибоким почуттям обов'язку. Він був відомим читачем і шанувальником бенгальської поезії та літератури.
Спадщина
Зіллур Рахман був шанованою постаттю в політиці Бангладеш. Він виступав за демократію, соціальну справедливість та національну єдність. Його внесок у розвиток Бангладеш залишається незабутнім.
Зіллур Рахман був політичним гігантом, який відіграв визначну роль у формуванні Бангладеш. Як президент він керував країною в період економічного зростання та соціального прогресу. Його спадщина продовжує надихати і сьогоднішніх лідерів Бангладеш.
Часті запитання
- Коли народився Зіллур Рахман?
9 березня 1929 р. - У якому році він став президентом Бангладеш?
2009 - Скільки років він був президентом?
4 роки - До якої політичної партії належав Рахман?
Авамі Ліг - У чому полягав основний акцент його президентства?
Економічний розвиток, покращення освіти та охорони здоров'я, зміцнення демократичних інститутів