Анáмнез (лат. anamnesis < грец. ἀνάμνησις — «спогад», «спомин») — це основний суб'єктивний метод дослідження хворого, який полягає у зборі інформації про пацієнта та його хворобу за допомогою розпитувань.
Методи збору
Розпитування пацієнта може проводитися різними способами:
- Безпосереднє спілкування: лікарем із хворим безпосередньо.
- Анкетування: за допомогою анкет із запитаннями.
- Інтерв'ю: детальні розпитування, що дозволяють отримати поглиблену інформацію.
Інформація, що збирається
Під час збирання анамнезу лікар може отримати таку інформацію:
- Загальні дані: ім'я, вік, стать, професія.
- Скарги: симптоми, на які скаржиться пацієнт.
- Історія хвороби: попередні захворювання, операції або травми.
- Сімейний анамнез: наявність хвороб або генетичної схильності в сім'ї.
- Епідеміологічний анамнез: дані про контакт із тваринами, поїздки або професійні фактори ризику.
- Лікарські призначення: прийом лікарських засобів, алергічні реакції.
- Соціальний анамнез: умови проживання, звички, залежності (куріння, алкоголь, наркотики).
Важливість анамнезу
Правильно зібраний анамнез відіграє важливу роль у постановці діагнозу, оскільки дозволяє:
- Зібрати дані про захворювання, його виникнення та перебіг.
- Визначити можливі причини хвороби.
- Скласти план діагностичного пошуку.
- Спрогнозувати перебіг хвороби та визначити тактику лікування.
Об’єктивне дослідження
Незважаючи на важливість анамнезу, він не є єдиним методом дослідження пацієнта. Для постановки діагнозу необхідно також використовувати об'єктивні методи:
- Огляд: загальний та місцевий огляд, який дозволяє виявити видимі зміни в організмі.
- Пальпація: промацування м'яких тканин, органів і кісток для оцінки їх структури та консистенції.
- Перкусія: постукування по різних ділянках тіла для визначення їх акустичних властивостей та виявлення патологічних змін.
- Аускультація: прослуховування звуків, що виникають в організмі, за допомогою фонендоскопа або стетоскопа.
Анамнез є важливим суб'єктивним методом дослідження хворого, який дозволяє лікарю зібрати цінну інформацію про хворобу та пацієнта. Проте для встановлення остаточного діагнозу необхідно використовувати весь комплекс діагностичних методів, як суб'єктивних, так і об'єктивних.
Часті запитання
Яка основна мета анамнезу?
Збір інформації про хворого та його недугу шляхом розпитувань.
Які основні методи збору анамнезу?
Безпосереднє спілкування, анкетування та інтерв'ю.
Яку інформацію може містити анамнез?
Загальні дані, скарги, історію хвороби, сімейний анамнез та іншу пов'язану інформацію.
Чи достатньо анамнезу для встановлення діагнозу?
Ні, для постановки діагнозу необхідно також використовувати об'єктивні методи дослідження.
Навіщо потрібне комплексне дослідження хворого?
Для отримання повної картини хвороби та встановлення точного діагнозу.