Ранні роки та освіта
Юліян-Корнило Ігнатович Дзерович народився 3 січня 1871 року в селі Смільне на Львівщині (нині Золочівський район).
Початкову освіту він здобув у рідному селі, а згодом навчався в Золочівській гімназії. Після закінчення гімназії вступив до Львівської греко-католицької духовної семінарії, де навчався впродовж 1889-1893 років.
Після закінчення семінарії був висвячений на священика Української греко-католицької церкви. Проте його інтереси виходили за межі духовного життя. Він цікавився педагогікою, історією та філологією.
Викладацька діяльність
З 1894 року Юліян Дзерович розпочав викладацьку діяльність у бродівській цісарсько-королівській гімназії ім. кронпринца Рудольфа. Протягом 16 років він викладав українську мову, релігію та німецьку мову. Завдяки своїм знанням, таланту педагога та любові до учнів швидко здобув повагу та авторитет серед колег і вихованців.
У 1910 році Дзерович був запрошений на посаду професора до Львівської греко-католицької богословської академії. Там він викладав історію релігії, церковнослов'янську мову та катехитику. Завдяки його наполегливій праці та високому рівню викладання академія отримала визнання як один з осередків освіти та науки в Україні.
Громадська діяльність
Попри зайнятість у навчальних закладах, Юліян Дзерович активно брав участь у громадському житті. Він був активним членом багатьох культурно-освітніх товариств, зокрема, у 1913 році став одним із засновників товариства ім. Маркіяна Шашкевича у Бродах.
Найважливішим періодом у його громадській діяльності було президентство у Головному Товаристві «Просвіта» у Львові з 1939 по 1943 рік. У цей час його невтомна праця сприяла збереженню української культури та освіти в умовах окупації та воєнних лихоліть.
Презервація української культури
Юліян Дзерович був ініціатором створення наукових товариств, установ, музеїв та шкіл. У 1912 році він був співзасновником Українського педагогічного товариства. Він також був активним членом Львівського наукового товариства ім. Шевченка та Українського історично-філологічного товариства в Празі.
Крім того, він став ініціатором створення Українського музею в Бродах та Історичного музею в Бродах.
Меценат
Дзерович був відомий своїм меценатством. Він жертвував значні кошти на розбудову українських шкіл, бібліотек та культурно-освітніх установ. Зокрема, він підтримував молодих талановитих учнів і студентів стипендіями, а також фінансував видання українських книжок та журналів.
Останні роки та смерть
У 1941 році, після радянської окупації Львова, Юліян Дзерович переїхав до Відня. Там він продовжив свою наукову та громадську діяльність.
8 квітня 1943 року Юліян-Корнило Дзерович помер у Відні в результаті прогресуючого паралічу. Його було поховано на цвинтарі Гайпенбухт у Відні.
Юліян-Корнило Ігнатович Дзерович був видатним церковним, освітнім та громадським діячем. Його невпинна праця як священика, викладача, голови Товариства «Просвіта» та мецената сприяла розвитку української культури, освіти та національної свідомості. Він залишив вагомий внесок у українське культурне і духовне надбання.
Часті запитання
Яким був внесок Юліана Дзеровича в українську освіту?
- Викладав українську мову та релігію в бродівській гімназії.
- Став професором Львівської греко-католицької богословської академії.
- Сприяв збереженню української освіти в умовах окупації.
Які громадські організації очолював Дзерович?
- Головне Товариство «Просвіта» у Львові (1939-1943).
- Українське педагогічне товариство (spółзасновник).
Як Дзерович підтримував українську культуру?
- Сприяв створенню українських музеїв та установ.
- Фінансував видання українських книжок та журналів.
- Засновник товариства ім. Маркіяна Шашкевича.
Де помер Юліян Дзерович?
- У Відні, в результаті прогресуючого паралічу.
Яке значення має діяльність Дзеровича для України?
- Збереження та розвиток української культури та освіти.
- Зміцнення національної свідомості.
- Внесок у українське культурне та духовне надбання.