Причини реформи
Аграрна реформа 16 століття у Великому князівстві Литовському (ВКЛ) була зумовлена низкою причин:
- Економічна криза: ВКЛ зазнавало економічних труднощів через війни та низьку продуктивність сільського господарства.
- Збільшення витрат: Великі військові та державні витрати вимагали додаткового фінансування.
- Падіння чисельності селян: Часті війни та епідемії призвели до значного скорочення населення, зокрема селянства.
- Зміни у земельній власності: Зростання шляхетського землеволодіння та погіршення умов для селян.
Заходи реформи
Інвентаризація земель
Реформа розпочалася з інвентаризації всіх земель ВКЛ. Мета полягала у виявленні розмірів землеволодінь, умов користування та податків.
Волочної поміри
Найважливішим заходом реформи було впровадження Волочної поміри. Це була система розподілу земель на ділянки певної площі ("волок"), яка залежала від якості ґрунтів. Волоки розподілялися між селянами, а кожен селянин отримував рівний наділ.
Податкова реформа
Разом з Волочною помірою була запроваджена нова податкова система. Податки розподілялися пропорційно до розміру волоки, а не власного господарства селянина. Це зменшило податковий тягар на дрібних селян і збільшило на великих землевласників.
Зміни в державному землеволодінні
Державні землі, які раніше роздавались шляхті у тимчасове володіння ("держава"), тепер передавалися в постійне володіння ("вотчина"). Держава отримала значні доходи від продажу та оренди цих земель.
Обмеження селянських повинностей
Реформа також обмежила селянські повинності на користь шляхти. Селяни повинні були відпрацьовувати певну кількість днів на панських землях і платити грошовий податок. Було заборонено свавілля шляхетських управителів щодо селян.
Результати реформи
Аграрна реформа 16 століття мала неоднозначні наслідки:
- Зміцнення державної казни: Реформа значно збільшила доходи ВКЛ за рахунок продажу та оренди державних земель і податків.
- Упорядкування аграрних відносин: Волочна поміра впорядкувала земельні відносини і забезпечила справедливе розподілення земель між селянами.
- Зменшення державного землеволодіння: Передача державних земель у вотчину привела до зменшення державного землеволодіння і збільшення вотчинного землеволодіння шляхти.
- Погіршення становища селян: Обмеження селянських повинностей було позитивним, але зростання податків і розміри волоки були все ж невигідні для селян.
- Зміцнення шляхти: Реформа зміцнила економічну і політичну владу шляхти, яка отримала доступ до нових земель і податків.
Висновки
Аграрна реформа 16 століття в ВКЛ була масштабною і багатогранною реформою, яка мала значний вплив на економіку, суспільство і державний лад країни. Незважаючи на неоднозначні наслідки, реформа сприяла централізації держави, зміцненню позицій шляхти і формуванню нових соціальних відносин.
Питання, що часто задаються
- Що стало причинами аграрної реформи 16 століття в ВКЛ?
- У чому полягала суть Волочної поміри?
- Які зміни зазнала податкова система в результаті реформи?
- Як змінилося становище селян в ході аграрної реформи?
- Які були довгострокові наслідки реформи для ВКЛ?